Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запереджуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запереджуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Запере́джуватися, джуюся, єшся, гл. Надѣвать передникъ? „Жінки завиваються в намітки, а въ платкѣ срамъ вийти миже люди; запереджуються большими платками, складывая ихъ по діагонали въ треугольникъ“. О. 1861. XI. Свидн. 27.