Словарь української мови (1924)/запинати

by Борис Грінченко

◀ запинання

Словарь української мови Борис Грінченко З запинати

запинатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Запина́ти, на́ю, єш, сов. в. запну́ти и зап'я́сти́, пну́, неш, гл. Завѣшивать, завѣсить, закрывать, закрыть. Запинає вікно хусткою. Пішла пані така зап'ята, що й очей не видно. Лебед. у. Очі мої козацькі молодецькі червоною китайкою запніте. АД. I. 178.