Словарь української мови (1924)/запихати
| ◀ запитяний | Словарь української мови З запихати |
запихатися ▶ |
|
Запиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. запха́ти, ха́ю, єш, гл. Запихивать, запихнуть. Петрушкою рот запхала. Чуб. III. 113.
| ◀ запитяний | Словарь української мови Борис Грінченко З запихати |
запихатися ▶ |
|
Словарь української мови — З
запихати
Борис Грінченко
1924
Запиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. запха́ти, ха́ю, єш, гл. Запихивать, запихнуть. Петрушкою рот запхала. Чуб. III. 113.