Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запищати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запищати
Берлін: Українське слово, 1924

Запища́ти, щу́, щи́ш, гл. Запищать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20.