Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запливати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запливати
Берлін: Українське слово, 1924

Заплива́ти, ваю, єш, сов. в. запливти́, ву́, ве́ш, гл. Заплывать, заплыть. Де ж ти водою, доле, запливла? Чуб. V. 504.