Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заплющувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заплющувати
Берлін: Українське слово, 1924

Заплю́щувати, щую, єш, сов. в. заплю́щити, щу, щиш, гл. Закрывать, закрыть (глаза), зажмуривать, зажмурить. Заплющує очі від сонця. Переносно: заплю́щити о́чі — умереть. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Чуб. V. 177.