Словарь української мови (1924)/заповзати
| ◀ запобігати | Словарь української мови З заповзати |
заповзатися ▶ |
|
Запо́взати, заю, єш, гл. Заползать, начать ползать.
Заповза́ти, за́ю, єш, сов. заповзти́, зу́, зе́ш, гл. Заползать, заползти.
| ◀ запобігати | Словарь української мови Борис Грінченко З заповзати |
заповзатися ▶ |
|
Словарь української мови — З
заповзати
Борис Грінченко
1924
Запо́взати, заю, єш, гл. Заползать, начать ползать.
Заповза́ти, за́ю, єш, сов. заповзти́, зу́, зе́ш, гл. Заползать, заползти.