Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запола

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запола
Берлін: Українське слово, 1924

Запо́ла, ли, ж. Подолъ женской рубахи. Дід і вкинув їй у заполу жменю жару… Баба одійшла трошки… а дай подивлюсь, що воно тут за жар в пелені. Коли подивилась, аж воно повна жменя грошей. ХС. IV. 23.