Словарь української мови (1924)/заполочний

by Борис Грінченко

◀ заполоч

Словарь української мови Борис Грінченко З заполочний

запомагання ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заполочни́й, а́, е́. Изъ цвѣтныхъ бумажныхъ нитокъ; вышитый цвѣтными бумажными нитками. Тепер шийте заполочний стовпчик. Це більова лиштва, а це заполочна. Черниг. у.