Словарь української мови (1924)/запомогтися

by Борис Грінченко

◀ запомогти

Словарь української мови Борис Грінченко З запомогтися

запона ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Запомогти́ся, жу́ся, жешся, гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. НВолын. у. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців. Каменец. у.