Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запоратися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запоратися
Берлін: Українське слово, 1924

Запо́ратися, раюся, єшся, гл. Засуетиться, захлопотаться. Запоралася коло печі, що й не вгледіла, як собака м'ясо вхопила.