Словарь української мови (1924)/запорядити
| ◀ запоряд | Словарь української мови З запорядити |
запорядкувати ▶ |
|
Запоряди́ти, джу́, ди́ш, гл. — запоря́док. Распорядиться. Вх. Зн. 20.
| ◀ запоряд | Словарь української мови Борис Грінченко З запорядити |
запорядкувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
запорядити
Борис Грінченко
1924
Запоряди́ти, джу́, ди́ш, гл. — запоря́док. Распорядиться. Вх. Зн. 20.