Словарь української мови (1924)/заправки
Зовнішній вигляд
◀ заправити | Словарь української мови З заправки |
заправлювати ▶ |
|
За́правки, (вок.? ж.) мн. У гончаровъ: посуда, оказавшаяся послѣ обжиганія съ небольшими трещинами, которыя подлежатъ задѣлыванію глиной, послѣ чего посуда вновь обжигается. Вас. 181.