Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запродувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запродувати
Берлін: Українське слово, 1924

Запро́дувати, дую, єш, сов. в. запро́дати, да́м, даси́, гл. Запродавать, запродать, продавать, продать окончательно. Ой коню мій, коню, коню вороненький, я ж тебе запродав за Дунай бистренький. АД. I. 271. Ой мене не взято і не запродато, тільки ж мені світ не вілен ні в будень, ні в свято. Чуб. V. 334. Чи тебе завдано, а чи запродано? Чуб. V. 744.