Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запропащати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запропащати
Берлін: Українське слово, 1924

Запропаща́ти, ща́ю, єш, сов. в. запропасти́ти, щу́, сти́ш, гл. За твоєю головою запропастила свій вік молодою. Ном. № 9147.