Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запротивити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запротивити
Берлін: Українське слово, 1924

Запроти́вити, влю, виш, гл. Повредить, подѣйствовать вредно. Лік запротивив. Вх. Лем. 416.