Словарь української мови (1924)/запізнавати
| ◀ запізвати | Словарь української мови З запізнавати |
запізнаватися ▶ |
|
Запізнава́ти, наю́, є́ш, сов. в. запізна́ти, на́ю, єш, гл. = Зазнавати, зазнати. Запознайте світа, поки служать літа. Чуб. I. 269.
| ◀ запізвати | Словарь української мови Борис Грінченко З запізнавати |
запізнаватися ▶ |
|
Словарь української мови — З
запізнавати
Борис Грінченко
1924
Запізнава́ти, наю́, є́ш, сов. в. запізна́ти, на́ю, єш, гл. = Зазнавати, зазнати. Запознайте світа, поки служать літа. Чуб. I. 269.