Словарь української мови (1924)/запікати

by Борис Грінченко

◀ запіканка

Словарь української мови Борис Грінченко З запікати

запікатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Запіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. запекти́, чу́, че́ш, гл. Запекать, запечь. Неначе згага запекла. Шевч. 402. Запікають товсті стегна (теличі), обід спорадили. Рудан. I. 75.