Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запілля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запілля
Берлін: Українське слово, 1924

Запі́лля, ля, с. Полы. Тернові вітки в запілля рубайте, мені признаку покидайте. Макс. (1849). 21.