Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/запіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
запіти
Берлін: Українське слово, 1924

Запі́ти, пію́, є́ш, гл. Запѣть (преимущественно о пѣтухѣ). Мала вродитися сатана, та півні запіли — вродилася дитина. Ном. № 2917. Ой рано, рано кури запіли. Маркев. 25.