Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заразити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заразити
Берлін: Українське слово, 1924

Зарази́ти, жу́, зиш, гл. Заразить. Паршива вівця все стадо заразить. Ном. № 5987.