Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заратувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заратувати
Берлін: Українське слово, 1924

Заратува́ти, ту́ю, єш, гл. Помочь, поддержать. Прилуц. у. Заратуй, та й сам себе затратуй. Посл.