Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зарибити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зарибити
Берлін: Українське слово, 1924

Зари́бити, блю, биш, гл. Развести, напустить рыбы въ прудъ. Треба б купити пудів два риби та зарибити ставок. Могил. у.