Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заригати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заригати
Берлін: Українське слово, 1924

Зарига́ти, га́ю, єш, гл. 1) Начать отрыгивать. 2) Запачкать рвотой.