Словарь української мови (1924)/зароботящий

by Борис Грінченко

◀ заробок

Словарь української мови Борис Грінченко З зароботящий

зародити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зароботя́щий, а, е. Могущій хорошо зарабатывать, имѣющій хорошіе заработки. Найшовсь чоловік у прийми. Люде кажуть — добрий і зароботящий: і тесля, й столяр, і чоботарь, — до всього здатний. Г. Барв. 264.