Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заробітний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заробітний
Берлін: Українське слово, 1924

Заробі́тний, а, е. 1) Дающій заработокъ. Край заробітний. 2) Заработанный. Кв. II. 304.