Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заростати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заростати
Берлін: Українське слово, 1924

Зароста́ти, та́ю, єш, сов. в. зарости́, сту́, те́ш, гл. Заростать, зарости. Двір заріс бур'яном. МВ. II. 70. Бодай тая річка очеретом заросла. Чуб. III. 123.