Словарь української мови (1924)/зарукований
Зовнішній вигляд
◀ зарука | Словарь української мови З зарукований |
зарумати ▶ |
|
Зарукова́ний, а, е. Обрученный. Черкай, милий, черкай до білого рана: я к тобі не вийду, бо'м зарукована. Гол. II. 234.