Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зарюмати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зарюмати
Берлін: Українське слово, 1924

Зарю́мати, маю, єш, гл. = Зарумати. Сама сіла задумала, карі очі зарюмала. Мет. 75.