Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зарябіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зарябіти
Берлін: Українське слово, 1924

Зарябі́ти, бі́ю, єш, гл. Зарябить, запестрѣть. У Христі… зарябіло у очіх. Мир. Пов. II. 51.