Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заряжати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заряжати
Берлін: Українське слово, 1924

Заряжа́ти, жа́ю, єш, сов. в. заряди́ти, жу́, диш, гл. Заряжать, зарядить. Заряжайте ясне ружжо чорним порошком. Чуб. V. 1011. Узяв джура, та узяв малий пістолі заряжати. Мет. 401.