Словарь української мови (1924)/заріз

by Борис Грінченко

◀ заріжок

Словарь української мови Борис Грінченко З заріз

заріза ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зарі́з, зу, м. Убой. На зарі́з. На убой, чтобы зарѣзать. Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! Ном. № 6187. Як овечок ти нас, Боже, на заріз роздав неситим. К. Псал. 106.