Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зарізати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зарізати
Берлін: Українське слово, 1924

Заріза́ти, жу, жеш, гл. Зарѣзать. Хоч заріж, то не хоче. Ном. № 2636.