Словарь української мови (1924)/зарікатися

by Борис Грінченко

◀ зарікати

Словарь української мови Борис Грінченко З зарікатися

заріння ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заріка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. заректи́ся, чу́ся, че́шся, гл. Давать, дать зарокъ, обѣтъ. Я не зарікаюсь з бусурманами ще лучче побиться. Макс. (1849). 85. Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити. Ном. № 2620. Зарічуся та й не піду до чужої жінки. Чуб. V. 673.