Словарь української мови (1924)/засадний
| ◀ засадич | Словарь української мови З засадний |
засадчик ▶ |
|
Заса́дний, а, е. 1) Объемистый, большой. Це засадні кулі: більше двадцяти кулів не візьмеш на воза. Засадні вуліки, хоч по три рої накидай. Брацл. у. Не треба, казано, дуже засадні снопи в'язати, бо не висадиш і на вила. Могил. у. 2) Крѣпкій. Засадні коні. Каменец. у. 3) Солидный. Безпешна будь: чоловік засадний, не ледащо яке. Брацл. у. 4) Заса́дна зіма́. Продолжительная и постоянная зима. НВолын. у.