Словарь української мови (1924)/засатарити

by Борис Грінченко

◀ засапуватися

Словарь української мови Борис Грінченко З засатарити

засваритися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Засата́рити, рю, риш, гл. = Запроторити. 1) Оце так засатарив, шо й сам не знайду шапки. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн. 2) Засатарив мене чоловік сюди, у ліс, а сам геть і подавсь. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.