Словарь української мови (1924)/засвідчувати

by Борис Грінченко

◀ засвідчити

Словарь української мови Борис Грінченко З засвідчувати

засвітати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Засві́дчувати, чую, єш, сов. в. засві́дчити, чу, чиш, гл. Свидѣтельствовать, засвидѣтельствовать.