Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заселювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заселювати
Берлін: Українське слово, 1924

Засе́лювати, люю, єш и заселя́ти, ля́ю, єш, сов. в. засели́ти, лю́, лиш, гл. Заселять, заселить. Аф.