Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засилка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засилка
Берлін: Українське слово, 1924

I. За́силка, ки, ж. Пища, что-либо подкрѣпляющее силы — пища или напитокъ. Желех.

II. Заси́лка, ки, ж. Ушко, отверстіе для вдѣванія нитки, снурка и пр. (въ иглѣ и пр.). Желех. Вх. Зн. 20.