Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засилювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засилювати
Берлін: Українське слово, 1924

Заси́лювати, люю, єш, сов. в. заси́лити, лю, лиш, гл. 1) Усиливать, усилить, подкрѣплять, подкрѣпить. Вона тебе ні в чому за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях пізнала. К. Д. Серце. 29. 2) Вдѣвать, вдѣть; всовывать, всунуть. Засилити нитку в голку. Желех. Вх. Зн. 39. Дірка була викопана в стіні невелика: так тілько можно було руку туди засилити і витягти що-небудь поблизу. Новомоск. у. 3) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать (веревку, цѣпь и пр.). Желех.