Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засипляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засипляти
Берлін: Українське слово, 1924

Засипля́ти, ля́ю, єш, гл. Просыпать какое-либо событіе, явленіе. Зелена діброво, скажи мені правду: хто такий у світі зору засипляє? Чуб. V. 486.