Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засиротити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засиротити
Берлін: Українське слово, 1924

Засироти́ти, чу́, ти́ш, гл. Осиротить.