Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засисати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засисати
Берлін: Українське слово, 1924

Засиса́ти, са́ю, єш, гл. 1) Засасывать. 2) Жалить, кусать (о змѣяхъ). Хто буде цю молитву знати… Не буде звір його поїдати, не буде гад його засисати. Грин. III. 151.