Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засичати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засичати
Берлін: Українське слово, 1924

Засича́ти, чу́, чи́ш, гл. Зашипѣть (о змѣѣ). Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.