Словарь української мови (1924)/заскавучати

by Борис Грінченко

◀ заскаблювати

Словарь української мови Борис Грінченко З заскавучати

заскакати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заскавуча́ти, чу́, чи́ш, гл. Завизжать. Заскавучали… собаки. Стор. МПр. 111. Нехай тільки руки зложу, заскавучиш ти, як цуцик. Ном. № 3594.