Словарь української мови (1924)/заскреготіти

by Борис Грінченко

◀ заскреготати

Словарь української мови Борис Грінченко З заскреготіти

заскрипіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заскрегота́ти, чу́, чеш и заскреготі́ти, чу́, ти́ш, гл. Заскрежетать. Назирає грішний правих і зубами заскрегоче. К. Псал. 87. Сорока заскреготить. Шух. I. 89. Скрикнув він, заскреготівши зубами. Стор. МПр. 99.