Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заскубати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заскубати
Берлін: Українське слово, 1924

Заскуба́ти, ба́ю, єш, сов. в. заску́бти, бу́, бе́ш, гл. 1) Часто и много драть за волосы; вообще подвергать постоянному дурному обращенію: побоямъ, преслѣдованіямъ и пр. 2) Хватить за волосы. Кільки заскуб чуприни, тільки і вирвав.