Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заслужчина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заслужчина
Берлін: Українське слово, 1924

Заслу́жчина, ни, ж. = Заслуга 2. Нетяженько моя, де заслужчина твоя? Грин. III. 206.