Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засмикувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засмикувати
Берлін: Українське слово, 1924

Засми́кувати, кую, єш, сов. в. засми́кати, каю, єш, гл. 1) Задергивать, задергать. Засмикали, як циган сонце. Ном. № 10057. 2) Сбивать, сбить съ толку.