Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засніт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засніт
Берлін: Українське слово, 1924

За́сніт, ту, м. Головня зерновая, Ureda Segetum. Люде купують жито з заснітом, бо воно дешевше. Ковел. у.